Мене звати Ярина, мені 23 роки і я з Коломиї (Івано-Франкіаська область).
Історія моєї жахливої хвороби бере початок 9 серпня 2024 року.
Того дня почалися сильні болі в животі. У жодній лікарні не могли встановити діагноз. Це пекло тривало 21 день. За цей час я не спала, не їла і не ходила в туалет. Я втратила три роботи на яких працювала. Медики навіть не оформили мені лікарняний, бо діагнозу не було. Багато чого я навіть не пам’ятаю. Мене оглянули десятки лікарів, багато з них казали, що я симулюю. В цей час одні і ті ж аналізи у різних лабораторіях показували різні результати , в один момент у мене перестала підійматися рука, я не змогла присідати і робити рухи, які на перший погляд елементарні… Причин жоден лікар не зміг пояснити. Мені батьки допомагали митися, одягатися та інше. Коли перестав боліти живіт почалася довга реабілітація. І тільки я потроху поверталася до нормально життя, як болі у животі повернулися, це був січень 2025 року. Я була у всіх лікарнях і реанімації Коломиї, Івано – Франківська, Львова, де допомогти мені не змогли. Часто лікарі мене скеровували до психіатрів, або ж йти до ворожок, монахів, молитися. Мені важко пригадувати увесь той пережитий жах, тому багато моментів я опускаю. У дуже важкому стані я з родичами поїхала у Польщу і потрапила до Ігоря Огородника. Кожна діагностика у цього фахівця тривала довго, але наприкінці кожного візиту я засинала і це була дуже велика радість для мене і для моїх рідних. А вже за 5 днів я почала нормально їсти, спати та ходити в туалет.
За висновками Ігоря Огородника мене вразила шистосома.
Зараз я себе почуваю добре. Освоїла нову професію і намагаюся забути усе, що зі мною сталося.
Дякую вам, Ігоре.
